З любов’ю

Нагодувала голуба з руки,

Сипнула жменьку крихт на підвіконня.

Ще квітнуть сни, не стоптані ніким,

Іще ні з ким не випите безсоння.

Ще молитовно пахне юний сад,

До сонця простягає гільця вишня.

А я іду, вертаюся назад –

Теперішня, майбутня і колишня.

Нагодувала голуба з руки,

А ніжність так крилом затріпотіла,

Що впало небо, й брязнули шибки,

І серце птахом випурхнуло з тіла.

Крізь дим сторіч, мов той вишневий цвіт,

Лишивши білу вічність за плечима,

Воно летить у твій блаженний світ

І в позасвітність з вовчими очима…

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s