З любов’ю

Нагодувала голуба з руки,

Сипнула жменьку крихт на підвіконня.

Ще квітнуть сни, не стоптані ніким,

Іще ні з ким не випите безсоння.

Ще молитовно пахне юний сад,

До сонця простягає гільця вишня.

А я іду, вертаюся назад –

Теперішня, майбутня і колишня.

Нагодувала голуба з руки,

А ніжність так крилом затріпотіла,

Що впало небо, й брязнули шибки,

І серце птахом випурхнуло з тіла.

Крізь дим сторіч, мов той вишневий цвіт,

Лишивши білу вічність за плечима,

Воно летить у твій блаженний світ

І в позасвітність з вовчими очима…

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s