З життя Мавки

У молоко знекровлених небес

Пірнути і розcипатися ними.

З тобою бути чи лишитись « без »,

Шукаючи в словах банальні рими,

Щоб народитись в іншому житті

Загубленою мавкою у місті

І різати ножем на самоті

Пожовклі вени у кленовім листі.

Щоб вірити й не вірити у сни,

Щоб пити й не напитися журбою,

А потім – дочекатися весни,

Серед снігів забутої тобою.

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s