Епілог

      Розбитий храм. Дзвіниці б’ють на сполох.

      Стікаю соком з парості гіркої.

      Між полину розлігся сивий морок,

      І встав  Перун із хвилі Дніпрової.

      Розверзлось небо, дощ із хмари бризнув,

      Посипалася жолудями осінь.

      А десь під сонцем Бог справляє тризну,

      І білий янгол подаяння просить.

      …Провини знищені, мов канули в нікуди.

      В солоних сповідях твоїх  немає сенсу.

      Злетів увись наш чорнокрилий  грудень – 

      І впало каменем його гаряче серце.

 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s