Епілог

      Розбитий храм. Дзвіниці б’ють на сполох.

      Стікаю соком з парості гіркої.

      Між полину розлігся сивий морок,

      І встав  Перун із хвилі Дніпрової.

      Розверзлось небо, дощ із хмари бризнув,

      Посипалася жолудями осінь.

      А десь під сонцем Бог справляє тризну,

      І білий янгол подаяння просить.

      …Провини знищені, мов канули в нікуди.

      В солоних сповідях твоїх  немає сенсу.

      Злетів увись наш чорнокрилий  грудень – 

      І впало каменем його гаряче серце.

 

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

w

Connecting to %s